У цьому проєкті довелось докорінно змінити планування та логіку простору.
Початкове рішення від забудовника не відповідало сценаріям життя в квартирі такої площі, тому я переглянула структуру повністю.
Я трохи розширила санвузол, щоб забезпечити достатньо місця не лише для щоденного користування, а й для зберігання та побутових процесів. Це дало можливість уникнути випадкових ніш і зробити зону санвузла функціонально завершеною.
Простір кухні, вітальні та спальні я об’єднала в одну цілісну систему.
Спальня виокремлюється за рахунок шафи та скляної перегородки — без глухих стін і втрати світла. Таке рішення дозволило зберегти відчуття відкритості, водночас чітко розділивши приватну та загальну зони.
Велика кухня стала однією з ключових частин інтер’єру. Поруч із нею розміщене робоче місце — інтегроване в загальну структуру квартири, а не додане формально.
Диван займає центральну позицію простору й об’єднує всі основні сценарії: відпочинок, роботу та прийом гостей.
Планування вибудуване так, щоб рух був логічним і безперервним — без зайвих коридорів, транзитів і “глухих” зон. Навіть за невеликої площі простір не відчувається перевантаженим або тісним.
В інтер’єрі використані яскраві акценти в декорі, оздобленні та меблях.
Основною стала зелена гама, яку врівноважує текстура дерева. У спальні на одній зі стін з’явились акцентні шпалери з квітковим орнаментом, у санвузлі — сині акценти.
Попри різноманіття кольорів і матеріалів, інтер’єр залишається цілісним — усі елементи працюють у межах однієї логіки й не конфліктують між собою.
У результаті вийшов функціональний, продуманий і живий простір, де кожне рішення має своє обґрунтування і працює на щоденний комфорт.